Дискретизація
1
неперервність причинонаслідків
вдих і видих
насичають змогами й шансами
краєвиди
дивину що давно призвичаєна,
посортована
наче катери до причалів
пришвартовані
аніпоруху в метушні
ані продиху
прокидаєшся в іншому сні
не менш хворому
форму змінюєш але зміст
не намацати
в прозиранні більшого крізь
зміни настроїв
і в минанні вражень і тем
і в поверненні
навіть не накопичити щем
цими нервами
мито стягує кожна мить
і для певности
спонукає отруту пить
неперервности
2
ті роки, що пішли непомічені
ті мости, що повік неперейдені
видають наче атоми мічені
ненадійні мов курені зведені
німотою своєї умовности
чи вогню у зіницях кинжальности
усю робленість красномовности,
всю занедбаність геніальности
стилізовані до банальности
під глибокі сенсові пошуки
відокремленіш від реальности
голосять про нездійснене пошепки
килимово бомбують ніжністю
згадок про найпрекрасніші наміри
щоб із подиву гідною хижістю
розсльозити в друзки очі-камери
3
рибарям таланить на месій
як воді свяченій на ножі
хоч і скільки кілобайтів сій
хоч і скільки коре дампів жни
нижній світ він як і верхній світ
еманує потихеньку щось
то без жартів поки дехто спить
наливай поки не почалось
осінь світу кілька тисяч літ
полонить чутливих духом сни
містикам таланить на привіт
щоб із ним ховатись від весни
нишпорити в текстах поміж слів
і цитат назбируючи хмиз
пхати до вогнища щоб горів
посмердючіше постмодернізм
змі щастить із отупінням мас
окрім інерційних і важких
і чим рейтинговіш простір-час
тим відносніша правдивість їх
і хоча де правда а де ні
знає бог коли існує він
але лячно-затишно мені
хавати аналізи новин
винуватців слухати синхрон
додивлятись до вельможних пик
і гадати де воно закон
ганячи ще зовсім свіжий вік
4
вікна охудожнюють пейзажі
кадруванням вдалим і не дуже
відбивають небо як калюжі
викривляючи у епатажі
наче творчість бонка ака мужа
жанрово ділити їх непросто
із шибками часові модальні
вікна хмарності золотника вітальні
вікна сприйняття в європу в космос
в душу ближніх в бога душу дальніх
і ніхто в тих вікнах не реальніш
аніж відбиток у шибці темній
непомічений тому даремний
5
ний не ний а життя триває
у тролейбусі у трамваї
у нічної підземки вагоні
на бруднім полуденнім пероні
без іроній і самоіроній
без ключів від раю і раю
просто простір з собою грає
і з тобою грає і тебе
і тобою бачене небо
і осіннє листя іржаве
жебрака на майдані слави
і церкви у дніпрі відбиті
спогади про минуле літо
розбудову якоїсь держави
і приматів і їхнє право
і свободу якогось слова
невідомо якого й від чого
чорний гумор жувальну гумку
і просту й наукову думку
і невміння думати зовсім
без втручання крізь телевежу
і шампунь до лупи у волоссі
і вичерпність запасів нафти
грає навіть те що не варто
це його природа безмежна
а ти бачиш транспорт і осінь
6
і не зрадити і не вкрасти
не згубити ані знайти
достроково-умовне щастя
з конфіскацією мети
тихе щастя старого звіра
у фортеці не-прапорців
пропорційно зміряним мірам
імовірно нищити ціль
цілиною тяжких ушкоджень
пролягати по пучках пальців
римсько-елінських ототожнень
осоружних сюжетоблукальців
цівок зінки калібру втрати
оголяти при слові «культура»
в ліжку з жінкою уявляти
як в атаку йде десантура
7
турам буйно чи князю клопітно
чи кущам і деревам дивно
що не всі шеломяні стоптано
і не всі документи архівні
і в нищівно ґрунтовній критиці
правду свідчень поволі тратячи
обривати гіпотез китиці
демонструючи звички мавп’ячі
а чи зжерти чи понадкушувать
території чи фекалії
демаркуючи чи минувщину
чи чужих томів марґіналії
лиє сльози жона путивельська
і чекає змужніння нації
а будинки міняють вивісок
миготливі фортіфікації
ці її на щоках краплиноньки
біла в’язь на небесних аркушах
неописані досі виники
імена загублені в картушах
шаху мат а гвардії царствіє
а книжкам хрестоматій оливо
влите в сенсів печери карстові
десь по дев’ять грамів на голову
8
вулиць простирадла поволі відпераючи
чи й собі купити пантофлі не ціловані
ані паном-братом ні вашмосць-товарищем
ще й такі охайні як папір лінований
нова ж радість сталася що і не гадалося
ся живого витягти з-під такої бомби
кетяги медальок, брязкальця без жалости
ледь не пообсмикали як кубарі та ромби
битися й миритися було б не родитися
тисне наче чоботи хромові епоха
харківським правописом дописи і приписи
сиплються обтрушено й заростають мохом
хоми недовірливі з компетентних органів
в кожну ранку пхаються і якби ж то пальцями
ями наладовані вже здаються моргами
миготливо краплені наганними кружальцями
ця сумирна злагода агентурне прізвисько
колами причетности по ставку в півставки
бо і суд страшний він теж насправді товариський
персональна пенсія і печерські лавки
9
вкинута до порожнечі вибору
рухами сухими і пекучими
поміж хмарами й готельними квартирами
ціле місто взявши у заручники
кидаючи тінь кутасту схилами
всякими торжками та
яругами
зблискуючи втраченими крилами
із мечиськом вищербленим тугою
ой не в лузі ой і не схилилася
без журби але й без жодних радощів
і архангел на дзвіничних милицях
не благовістить перстами звабивши
10
в широкий овид як в метро в годину пік
впинаючись валізою інсайту
смаків та несмаків життя згубивши лік
лаокооном в зміях дюралайту
тубільче пір-ту-пірових мереж
чи ти передчуваєш невагомість
хвилини у яку таки збереш
з ай-пі-пакетів цілісну свідомість
містичний досвід не шукати глибший сенс
у номерах тролейбусних талонів
і вислизнеш в тут і тепер із десь
де овид ширший від вагонів і перонів
11
нівроку понаврочено пороблено й задавнено
магічними сполученнями втягнуто у нині
трипільськими статутами ізвєстіями правдами
в скарбниці повкарбоване різьблене по волині
нівроку понаверчено з чернеток повідбілено
з аморфного реформами в формальне форматовано
по небесах ракетами як по водиці вилами
у пошуках природного отож і не потворного
12
повторюватись без спотворення
бо скільки зрештою слів тих
пускаючи в землю корені
у небо штовхаючи ліфти
тіл фіолетові яблука
позривані чи порозвішані
ранньоосінніми щаблями
поверхами горішніми
грішниками і хамами
тримаховими винищувачами
мухами поміж рамами
голубами й горищами
грищами й церемоніями
процесіями й зікуратами
херубами й покемонами
авансами і зарплатами
латаними кабінами
обісцяними й розмальованими
що їм так мріється злинути
у небеса обітовані
13
аніматорам останнього пришестя
так і мариться велична пошесть
зблідлих коней чорнобривих бестій
мережевих хробаків і вошей
ще й режимів вщент тоталітарних
скритозмов і бажано всесвітніх
одкровень і попереджень марних
юнґів-адлерів тисячолітніх
і хоча месії все не сунуть
зусібіч суди свої судити
башти вартові розносять луни
контроли і альти і деліти
де літа авреліїв-троянів
стіни вогняні та сніг торішній
перезавантаження майданів
аум-сенрікьо та харе крішна
наша україна їхня раша
шустер кисельов та суперкнига
ноосферна поняттєва каша
топиться немов арктична крига
гарик поттер скине окуляри
та протарабанить символ віри
пролито займистий келих кари
крізь озоново-законодавчі діри
діес іре спамить-забобонить
так що навіть скептикові лячно
бо нюхнеш і так воно відгонить
і кількаголовим і звірячим
14
чимраз неосудніші втечі
чимраз недосяжніший спокій
кийками акорд порожнечі
жене крізь пустелю пророка
каміння сльозами тугими
вогненим стовпом серед ночі
чи з кеме? чи не до медини?
чи так навмання світ за очі?
очікуючи на учнів
із чашею серед саду
душею поцілений влучно
на прощу іде за зраду
думок водяне намисто
в піски несучи жагучі
чи бачить летюче місто
стрибаючи вгору з кручі
15
розкручені бренди
гучні імена
смаки і легенди
рекламна війна
навіяна спрага
надійний формат
у гречку варягів
чи кіль у томат
втомився від пауз
не зраджуй майдан
нудотики-хаус
то твій ресторан
то ранок то вечір
чи був між них день
життя порожнеча
струмує в ніде
ідейно-цнотливі
несе знамена
розкручених брендів
дурні імена
16
на віддалі останнього наближення
передчуваючи майбутні звершення
у намаганні уникати самокривдження
долаючи ґрунтовні упередження
і все заради самовдосконалення
чистішого, прозорішого бачення
в наближенні найпершого віддалення
в предчутті тотального знезначення
і все еґоістичне самозречення
усе смаку нагострення і тоншання
мозкове програмове забезпечення
запрограмоване на певне збочення
бажання мати крім бажаннь ще й прагнення
амбіції тривання і увічнення
і перевершувати всі досягнення
на віддалі останнього наближення
17
облишмо смаки і запахи
хиткі візуальні патерни
терня і зорі зі страхами
огріхами й розплатами
тамтами рокочуть латані
таланами реалізовними
зовнішньо шерехатими
тому стилістично розмовними
сповнені варваризмами
маразмами і міазмами
маминими сюрпризами
суперпризовими вазами
азами й малими юсами
самостями й самотністю
тіні з тяжкими вусами
мусом невідворотности
стинають звуки й зображення
женуть у минуле доторки
кривавлячи спогади й враження
неначе три пічні отроки
роки замітають літописи
топлять на сльози пергамени
німими мовами опису
сумісними з ними програмами
рамковими угодами
дамбами комунікаціями
манівцями і сходами
одами дискретизації