Вервиця

благовіщення

діво непорочна
радій
плач
ти маєш вмістити у собі
те що неможливо вмістити
круг що його центр усюди а коло ніде
радій усеблагодатна Маріє

порозуміння

двоє у часі
двоє у вітрі майбутньої віри
вагітні новою епохою
на перехресті доль
упізнали блиск у зіницях
порозумілися
небо квітне хмарами
майбутнього болю

поклоніння

на небі
спалахнула зоря
прозрілі пастухи
та зрячі волхви
поспішають вклонитися

несуть царські дари
золото
ладан
миро
правду
втечу

упізнання

упізнай
слово
в очах немовляти
упізнай
слово
у світлі сонця
мовчи
ти не можеш нікому
пояснити це

знайдення

вдома чужі люди
їхній розум
вибагливий
вони полюбляють розмови
і як пояснити їм
істину
що нею просякнуто простір
коли для них
замість слова
є слова
а замість знання
вчення

хрещення

каламуть очища
віддзеркалює небо
і травичку
і листя дерев
і дає їм життя

як і вам
ви вода
як і я

той хто прийде
отой не такий
він очистить вогнем

навіть ту що танцює
що танцює про мене

перетворення

хто лиша
найсмачніше на потім
?

хто цінує
прозорість і чистоту
коли прагне веселощів і
прагне щастя
радіє
?

добре вміти радіти
і добре вино
не вода вже
не кров ще

проповідування

це дійсне чудо
що можливо говорити
про важливе й складне
простими словами
пояснювати непоясненне
запам’ятовними притчами

і коли слухачі
розійдуться
забудуть
згадають

дійсне чудо згадають одне
чи одне
чи згадають
кожен різне

але говори
вони слух
їм треба ще
не так слів твоїх
справжніх
зронених тут
як уваги твоєї
щоб відчути яку
потім згодом завжди
не стачатиме зерен гірчичних

то повчай
говори

преображення

о не вірю а бачу
дійсно бачу і світло і ще
голос чую
не твій
не людський
хочу тут
хочу бути

я поставлю намети

ні не ти
не тепер
і зовсім не тут
та й не з тої причини
але точно поставлять

встановлення

як тепер більш не буде
віданість ще стане зреченням
камінь стане піском
пісок каменем
а поки
все так звично і просто
хліб тільки хліб
вино лиш вино
все так просто
а комусь просто йти
і чинити задумане
щоб не було більш як тепер
не було як дотепер
а пальці ламають хлібину
і в келихи перетіка
час що ніколи більш не буде
таким як
ще трохи є
і буватиме знов
на згадку
завжди

моління

він тримає
келих
невимовного болю
власної крови
він сходить на гору
тато
я не можу пити це
я знаю синку
але я це ти синку
ти не можеш
прохати звільнення
від самого себе
я не можу
не можу
пити це
але нехай не моя воля буде
а твоя (безглуздя)
не моя воля буде
а моя

засудження

зуби зціплено
esse homo
хтось у натовпі
рве волосся
натовп регоче
esse homo
криваві зіниці прокуратора
зберігають спокій
він має сумнів
але обов’язок над усе
esse homo
я вмиваю руки
ви відповідатимете за це
я не бачу провини
за цією людиною

увінчання

радій Царю Юдейський
ми несемо
гідний Твого чола вінець
золото блякне
срібло тьмяніє
діаманти скліють
з чого зробити Тобі вінець
з терену
з крові
вінець гідний Бога

несіння

Ти так стомився Боже
Тобі несила
йти далі
але
Ти йдеш
Господи
я не можу зашкодити Тобі
я не можу допомогти Тобі
але
я принаймні
можу підставити своє плече
під Твій хрест
даруй мені
на більше я не здатний

розп’яття

у середохресті
світобудови
Бог офірує Бога
Цар офірує Царя
людина офірує людину
мати втрачає дитя

розбивається свічадо
рветься завіса храму
вибухає ковчег заповіту

з безбожного неба
падає темрява
це вмирає на хресті
творець світу
за гріхи свого створіння

його одіж поділено
його кров зібрано в келих
тіло обертається на хліб
кров на вино
що він може віддати
крім себе

воскресіння

маленька жаринка
сяє
в нічній мовчанці
тиха
як сон вартового
доки вони сплять
зруш брилу
доки вони сплять

жінки принесли повітря
бальзамувати порожнечу
рухом променю
легшим
за їхні сльози
доки вони плачуть
відбудуй храм
доки вони плачуть

вознесіння

вони
не вірять правді
ті
хто прагне чуда
і вся історія
стає чудесною
але чудеса маліють
стають звичними
хоча
хіба чудеса
існують заради вражень
просто
кличе небо
і втомила земля
проте
де вас двоє чи троє
зібралися в ім’я моє…

зішестя

ви не зможете цього позбутися
у височині ночей
та глибині днів
у радощах та стражданні
ви не зможете цього позбутися
деякі тікатимуть
але це наздоганятиме
це оселиться у ваших душах
випалить усе зайве
ви стали полум’ям
вітром
істиною
бо вона зійшла на вас

успіння

це горе матери
що пережила свого сина
це щастя матери
що її син старший за неї
і пребуде вічно
життя
смерть
сон

коронування

дівчино
жінко
царице
ти спромоглася
витримати це
ти
стала перехрестям
причин та наслідків
найсвятіша з святих
найєдиніша
поодинока
він був у тобі
і ти є у ньому
і милосердя для нього
завжди
має твоє обличчя