Відьма

Панночко, візьміть багряні айстри,
Кремові, бузкові, пурпурові.
Курять люльки по лісах чугайстри,
Мавки скачуть, мертві та здорові.

Все у нас в Республіці – нівроку.
Дав би Бог, аби не стало гірше.
Панночко, ви чуєте сороку?
Ніби скоромовить пташка вірші.

Ніби промовля з висот до пастви,
В чорні пащі грішників з амвону.
Панночко, беріть, будь ласка айстри,
Густо-бурштинову і червону.

Все не напряму у цьому світі,
Важить кожен крок, і зблиск, і шерех.
Панночко, як ви візьме́те квіти –
Наші завтра ві́зьмуть лівий берег.